“Нас називають героями, але ми робимо свою роботу”: захисники Маріуполя дають пресконференцію. Онлайн трансляція

Захисники Маріуполя дають пресконференцію онлайн. Воїни розповідають про ситуацію на останньому бастіоні Маріуполя – заводі “Азовсталь”.

У пресконференції беруть участь заступник командира полку “Азов” Святослав Паламар (“Калина”) та офіцер управління розвідки Ілля Самойленко.

Воїни підкреслили, що бої тривають, ворог постійно обстрілює позиції захисників Маріуполя на “Азовсталі”. Відтак – у них небагато часу та нестабільний зв’язок, однак вони готові відповісти на найпоширеніші запитання українських та закордонних журналістів.

Першим слово взяв “Калина”. Він зазначив, що ворог веде інтенсивні обстріли території заводу.

“Лише за ніч ми нарахували 25 вильотів, зокрема трьох стратегічних бомбардувальників. Працюють танки, міномети, снайпери, піхота намагається штурмувати. За останні три дні евакуювали цивільних. Чи всіх евакуювали? Ми не можемо сказати, оскільки немає спеціальної техніки, щоб розібрати завали. Наголошую на тому, що буквально два дні тому загинули троє наших військових. На території заводу є безліч загиблих серед цивільних та військових”, – окреслив ситуацію станом на зараз Паламар.

“Ми два з половиною місяці просимо увесь світ евакуювати цивільних, і лише зараз нам вдалося пару сотень цивільних евакуювати. А ще безліч цивільних було евакуйовано на територію підконтрольну росії та загалом у РФ”, – додав він.

“Калина” зазначив: на “Азовсталі” українські воїни стоять за свій народ.

“Я хочу сказати, що ми не за слова тут, а за народ України. Ми виконуємо свій військовий обов’язок, нам не треба похвали, але ми за справедливість. Ми завжди будемо боротися, поки живі, за справедливість, за те, щоб вивезти цивільних та поранених військових”, – сказав Паламар.

Далі слово взяв Ілля Самойленко. Він не відповів на запитання про те, скільки українських воїнів наразі перебувають на “Азовсталі”, аби не наражати їх на небезпеку. Без відповіді з тих же міркувань лишилося і питання щодо кількості поранених серед військових та цивільних.

Натомість він зазначив, що оборона блокадного Маріуполя вже увійшла в світову військову історію.

“Захоплення Маріуполя відбувається останні 2,5 місяці. Ситуація така, яку раніше ніколи не бачили в історії. Така осада і таке захоплення відбувалося так довго, такого ще не було в історії, з такою кількістю жертв серед військових ворога, так і значних втрати серед мирного населення. Найбільш розбиває мені серце те, що відбувається евакуація невеликих груп. Політики відзначаються невеликі перемоги – евакуацію кількох десятків та сотень людей, при тому що понад 25 тисяч людей було вбито російською армією”, – зазначив Самойленко.

Він підкреслив, що державі не вдалося захистити Маріуполь та вибудувати його оборону. Тож увесь удар ліг на Маріупольський гарнізон, який опинився з ворогом сам-на-сам.

“Правда в тому, що ми — унікальні. Ніхто не очікував, що ми так довго простоїмо… Багато людей кажуть, що ми — герої. Багато нас називають героями… Ми виконуємо свою роботу”, – додав він.

За словами Самойленка, вони до останнього лишаються вірними наказу захищати Маріуполь. Залишити місто і відступити, аби врятувати свої життя, їм розпоряджень не надходило.

“Героїзм з’являється тоді, коли зазнає невдачі планування та організація. Багато людей вважають, що ми живі герої. Переважно так воно і є. Живі герої ходять поруч зі мною. Коли почалося оточення міста, ми вирішили все одно тут стояти і захищати його. У нас був наказ захищати Маріуполь. У нас не було наказу зняти оборону”, – сказав Самойленко.

За його словами, за час оборони міста українські воїни ліквідували 2,5 тисяч російських окупантів, ще близько 5 тисяч загарбників були поранені.

“Це більше ніж 15% військових втрат їхньої армії. Ми також знищили понад 60 танків і пошкодили ще 30 — це 10% їхніх втрат”, – сказав Самойленко, уточнивши, що названих ним втрат завдав ворогові тільки полк “Азов” з 24 лютого по 15 квітня. У ці цифри не входять знищені іншими підрозділами російські окупанти та їхня техніка.

При цьому мужні воїни відчувають себе забутими та покинутими.

“Були дні, коли на Маріуполь скидали понад 150 авіабомб. І ми отримали нуль підтримки. Ні повітряної допомоги, ні наземної, ні артилерійської підтримки. Ми фактично були покинуті напризволяще”, – додав він.

Також Самойленко відповів на звинувачення Росії, що українські воїни начебто “ховаються за мирних маріупольців як за живий щит”.

“Усі ці звинувачення — це нормально, якщо ви думаєте, як російський солдат. Але якщо подивитися з боку цивільної людини, яка стала свідком усіх жахів, які вчинила російська армія, то вони знайшли прихисток тут, за нашою лінією оборони, всередині заводу “Азовсталь”. Багато людей лишалися у Маріуполі поки ми тримали лінію оборони ще за містом”, – сказав захисник Маріуполя.

“Усередині заводу було декілька тисяч цивільних. Люди втекли з міста та знайшли прихисток на заводі”, – нагадав воїн.

Відповіли воїни й на запитання про те, що захисники Маріуполя планують робити далі.

“Перший варіант: можна відкласти зброю і чекати на кінець: це буде повільна смерть від голоду або швидка — від бомб. Другий варіант: можна спробувати втекти, як боягуз. Думати лише про власне життя, а не про обов’язок та присягу. Саме таке відбулося з командиром морпіхів 36-ї бригади: він відмовився виконувати наказ і він спробував втекти з міста з невеликою групою. Такий варіант може призвести до смерті, одна людина загинула”, – кажуть вони.

“Третій варіант: можна здатися. Четвертий варіант: єдиний спосіб, який гарантує вам життя і вам не буде соромно — це стояти і боротися”, – додають воїни.

Новина доповнюється

Нагадаємо, російські окупанти почали блокувати, намагатися захопити та стирати Маріуполь з лиця землі ще 1 березня. Весь цей час місто мужньо та самовіддано захищали українські воїни з ЗСУ, НГУ, Нацполіції та інших силових структур України.

Зрештою ворог, який переважав захисників Маріуполя у багато разів та мав тотальну перевагу у техніці, а також на морі й у повітрі, зміг захопити значну частину міста. Останнім форпостом, де зайняли оборону українські воїни, стала територія заводу “Азовсталь”.

На заводі, в його підземних сховищах та бункерах, знайшли також прихисток величезна кількість маріупольців, переважно жінок та дітей.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*