Яковенко: психічно хворого Путіна може зупинити лише зброя та ЗСУ. Інтерв’ю

Норвегія не пропустила вантажі із країни-агресора Росії на Шпіцберген, де працюють росіяни. У РФ назвали це “недружнім кроком” і пообіцяли “заходи у відповідь”. Але оскільки йдеться про країну НАТО, Кремль не піде на самогубство – воєнний конфлікт з Альянсом.

Від дуже психічно хворого президента Росії Володимира Путіна можна очікувати й таких рішень, але ніхто їх не виконуватиме. Санкції – це другий спосіб боротьби з агресором. Перший – посилення української армії та повне знищення армії Путіна.

Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив російський опозиційний політик та журналіст Ігор Яковенко.

– Спочатку “блокада” Литвою Калінінградської області, тепер “блокада” Норвегією Шпіцбергена. Європа перестала боятися Путіна?

– У цьому сенсі все досить просто. Є рішення Єврокомісії, і відповідно до цього рішення діє і Литва, і Норвегія. І насправді Путіна особливо ніхто не боїться вже давно.

Про це свідчить і засідання G7, і саміт НАТО, на якому було сказано, що Росія є головною загрозою. Те, що Росія перейшла зі статусу стратегічного партнера, як це було у 2010 році, у статус головної стратегічної загрози людству – це діагноз, це вирок. І Єврокомісія цілком логічно оголосила, що жодного транзиту не буде. Литва та Норвегія виконують це рішення.

– Зрозуміло, з формального погляду вони просто виконують рішення. Але не зовсім зрозуміла відповідь Москви. Зокрема, в МЗС РФ заявили, що такі “недружні дії” призведуть до “заходів у відповідь”. Чим може відповісти Кремль?

– Нічим. Всі ці ритуальні звуки, які видає МЗС, Пєсков, різні спікери з числа путінської обслуги, не є нічим, крім виконання своїх функцій. Ці звуки повинні свідчити, що вони на місці, вони на варті.

Є нещасні собаки, яких тримають на ланцюзі, і вони гавкають. Ця тварина має доводити свою відданість. Але жодної реальної загрози за цим немає.

– Ви не вірите, що Путін може піти на вторгнення в якусь із країн НАТО, у ту саму Литву чи Польщу?

– Сьогодні це не питання віри – це питання медичного діагнозу. Я не є психіатром Путіна, тому не знаю, до якого ступеня дійде його важке захворювання.

Але ймовірність того, що він вторгнеться в якусь країну НАТО, на мою думку, дуже мала. Не тому, що Путін недостатньо божевільний, а тому що це означатиме фактичне знищення Росії. Фактичне самогубство не лише Путіна, а й значної частини його оточення.

Я вважаю, що в його оточенні більшість – це психічно здорові люди. Те, що вони видають з себе божевільних, не означає, що вони насправді божевільні.

Хоча у нас у Росії рішення ухвалює одна людина, а у виконанні цього рішення бере участь ціла низка інших людей. Я впевнений, що у них вистачить здорового глузду не закінчувати життя самогубством разом із Путіним.

Та й Путін, відверто кажучи, не дуже схожий на самогубця. Війна проти України – це не самогубство. Це важкі наслідки для країни, але Путіну на країну начхати. А ось війна проти якоїсь країни НАТО, а отже, війна з усім блоком НАТО – це вже самогубство. Я гадаю, до цього Путін не готовий. Але, звичайно, теоретично від важко психічно хворої людини можна очікувати чого завгодно.

– Ми бачимо, як стискається кільце навколо путінської Росії, вона фактично вже закрита за залізною завісою. На кому це позначиться найбільше – на пересічних росіянах чи олігархах?

– Це позначиться абсолютно на всіх. Росіяни вже сьогодні стали жити гірше – і рядові, і олігархи. Переважно це вдарило по середньому класу – по людях, які звикли до гідного рівня споживання. Не скажу, що до гідного життя, бо гідне життя без волі не є гідним.

Ці люди стали жити набагато гірше. Далі, гадаю, погіршення буде, але не катастрофічне, не таке, за яким настає неприйнятне існування.

Щодо блокади. Звичайно, є анекдотичні історії, коли Путін у відповідь на саміт НАТО поїхав до Ашхабада. Він продемонстрував туркменський вибір вектора свого розвитку. Але чи треба говорити про блокаду, коли особливої блокади з боку Китаю та інших азійських країн немає.

По суті, навіть паливно-енергетичне ембарго, яке частково вже запроваджено, не дуже працює. З дуже великою знижкою, але Путін продає свої енергоносії Китаю та Індії, там оборот збільшився стрибкоподібно.

Тому перебільшувати те, що відбувається, щодо санкцій я думаю, що не варто. Санкції, блокади тощо – це важлива, але другорядна частина боротьби з режимом. Головне – це постачання Україні зброї та розгром, знищення путінської армії.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*